7 листопада 2016 р. на 80-му році життя помер талановитий учений у галузі генетики тварин, активний член Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова, член ради Товариства, доктор біологічних наук, професор Вячеслав Сергійович Коновалов.

Народився В.С. Коновалов 21 березня 1937 р. в с. Єнківці Лубенського району Полтавської області. Після закінчення в 1959 р. зоотехнічного факультету Херсонського сільськогосподарського інституту працював на різних посадах у радгоспах Херсонської та Кримської областей, а потім асистентом кафедри спеціальної зоотехнії Херсонського сільськогосподарського інституту.

У 1964 р. вступив до аспірантури Пушкінської науково-дослідної лабораторії розведення сільськогосподарських тварин (нині Всеросійський інститут розведення і генетики тварин, С.-Петербург, Пушкін, Росія). Дослідив генетико-біохімічні механізми пристосування різних біологічних систем до антропогенних факторів навколишнього середовища. Захистив у 1969 р. кандидатську дисертацію за темою «Онтогенетические особенности меланогенеза у кур различных пород и их гибридов» на спецраді Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, а в 1984 р. – докторську дисертацію «Механизм множественного действия меланиновой окраски у животных» на спеціалізованій вченій раді при Всесоюзному інституті розведення і генетики тварин (С.-Петербург, Пушкін, Росія).

Впродовж 19 років (1967–1986) працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри генетики і селекції біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Більше 30 років вів системну природоохоронну роботу. У 1988 р. йому присвоєно вчене звання професора кафедри генетики і біотехнології.

У 1967–2001 роках був науковим керівником понад 40 дослідницьких проектів, наукова спрямованість яких зумовлена необхідністю незалежної експертної оцінки віддалених наслідків впливу різних антропогенних факторів на біологічні системи.

Особливе місце у творчій діяльності професора В. С. Коновалова займає вивчення генетичних наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. З 1986 по 1994 рр. активно розв’язував цю проблему як професор Української державної агроекологічної академії (м. Житомир). З кінця 1994 р. – головний науковий співробітник Інституту розведення і генетики тварин УААН, де продовжував вивчати механізми генетичного пристосування популяцій чорно-рябої породи великої рогатої худоби до радіаційно-хімічного забруднення.

Встановив механізми впливу радіаційно-хімічного забруднення на спадковість різноманітних біологічних систем. Є ініціатором створення приватної колекції патологій розвитку різних організмів, що виникли під впливом малих доз радіаційно-хімічного забруднення.

В. С. Коновалов підготував три підручники з питань генетики та понад 190 наукових праць. За багаторічну плідну наукову діяльність нагороджений Почесною грамотою НААН.

Був активним членом Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова, обирався у керівні органи товариства, багато років очолював первинну організацію Товариства при Інституті розведення і генетики тварин УААН, був членом редколегії журналу «Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів».

Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Вячеслава Сергійовича Коновалова та висловлюємо щирі співчуття друзям, рідним і близьким покійного.

 

Президія Українського товариства генетиків
і селекціонерів ім. М.І. Вавилова

Редколегія журналу «Вісник Українського товариства
генетиків і селекціонерів»

Колектив Інституту розведення і генетики
тварин ім. М.В.Зубця НААН