Українське Товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова з сумом та почуттям глибокої скорботи повідомляє, що 4 серпня 2018 року на 89-му році пішов з життя видатний всесвітньо відомий український вчений-генетик, селекціонер, біотехнолог та агроеколог, визначний організатор науки, президент УТГіС ім. М.І. Вавилова у 1976-1986 рр., академік НАН України та НААН України Олексій Олексійович СОЗІНОВ.

 Олексій Олексійович народився 26 квітня 1930 року в с. Єржово Рибницького району УРСР (нині Республіка Молдова). У 1954 році закінчив агрономічний факультет Одеського сільськогосподарського інституту за спеціальністю «селекція і насінництво».

З 1955 по 1978 роки О.О. Созінов пройшов шлях від аспіранта до директора Всесоюзного селекційно-генетичного інституту (м. Одеса). У 1976-1986 роках він – президент Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І.Вавилова; у 1978–1982 роках – перший віце-президент ВАСГНІЛ; у 1981–1987 роках – директор Інституту загальної генетики ім. М.І. Вавилова АН СРСР (м. Москва), віце-президент Всесоюзного товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова (м. Москва); у 1987–1990 роках – голова Президії Південного відділення ВАСГНІЛ (м. Київ), заступник голови Держагропрому УРСР; у 1990–1996 роках – перший президент Української академії аграрних наук (зараз НААН). З 1987 року був членом Президії НАН України, а в останні роки - радником  Президії НАН України. У 1992 році заснував Інститут агроекології та біотехнології УААН і очолював його до 2000 року. У 1994 році заснував та очолив кафедру агроекології та біотехнології Національного аграрного університету (зараз Національного університету біоресурсів та природокористування (м. Київ). 3 2002 року завідував лабораторією Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, а потім Держаної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України».

О.О. Созінов уперше запропонував нові генетично обґрунтовані методичні підходи до розв'язання важливої для виробників проблеми – підвищення якості зернових селекційним і технологічним шляхом. Розробив і сприяв розвитку нових наукових напрямів сучасної загальної і молекулярної генетики, селекції та еволюції рослин і тварин. Він уперше запропонував принцип використання алельних варіантів кластерів генів як генетичних маркерів та з’ясував закономірності коадаптивних асоціацій генів рослин. Опрацьована вченим і його школою генетична класифікація проламінів здобула міжнародне визнання, а спосіб ідентифікації генотипів сортів і форм культурних рослин за локусами запасних білків є важливим моментом сучасного насінництва і сортовипробування. В останні роки він працював над проблемами еволюції, геноміки, збереження біорізноманітності і довкілля в контексті сталого розвитку.

О.О. Созінов є автором більше 600 наукових праць, опублікованих у численних вітчизняних та закордонних виданнях, та 8 монографій. 1989 року його монографія «Поліморфізм білків та його значення в генетиці і селекції» (1985) удостоєна Премії ім. В. Я. Юр'єва НАН України. Ним та його колегами створено майже 20 сортів сільськогосподарських культур та отримано 19 авторських свідоцтв і патентів.

Під керівництвом Олексія Олексійовича захищено 9 докторських та 45 кандидатських дисертацій. Його учні плідно працюють в Україні та багатьох країнах світу.

За визначні наукові здобутки та професійні досягнення О.О. Созінова було нагороджено численним державними нагородами: орденами Леніна (1973), Жовтневої Революції (1977), Трудового Червоного Прапора (1971), «За заслуги» III ступеня (2000), багатьма медалями, почесними грамотами, дипломами ВДНГ СРСР і України. Обирався народним депутатом Верховної Ради СРСР (1988–1991). Його наукові роботи удостоєні Державної премії України та Російської Федерації в галузі науки і техніки.

Світла пам’ять про Олексія Олексійовича Созінова – видатного вченого, чуйну і душевну людину назавжди збережеться у серцях всіх, хто його знав і працював з ним.

Президія Українського товариства генетиків
і селекціонерів ім. М.І. Вавилова