Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів

Зміст

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Післяслово до ХІ з’їзду Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова

В. А. Кунах — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Диференційна експресія генів LEA у нуту під час посухи

Н. Е. Волкова, Г. І. Сліщук — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Мета. Оцінка ролі генів LEA у нуту шляхом обчислення диференційної експресії генів CapLEA-1 та CapLEA-2 за умов імітованої посухи. Методи. Двофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) проведено у середовищі R (версія 4.3.3) для оцінки впливу генотипу та умов вирощування на рівні експресії генів CapLEA-1 та CapLEA-2, а також їхньої взаємодії; для пост-хок порівнянь використовували функцію середньозважене Тьюкі TukeyHSD() з базового пакета stats. Використано 12 транскриптомів із бази GenBank, отриманих із чутливого та стійкого до посухи генотипів нуту в контрольних умовах і за умов імітованої посухи Результати. Встановлено, що рівні експресії генів CapLEA-1 та CapLEA-2 змінюються під впливом стресових умов та генотипу, однак ступінь цього впливу відрізняється. Для гена CapLEA-1 виявлено лише тенденції до впливу генотипу (p = 0.0940) та умов вирощування (p = 0.0639) без значущої взаємодії, тоді як для гена CapLEA-2 умови мали достовірний ефект (p = 0.0444), а генотип і взаємодія факторів лише наближалися до значущості. Висновки. За результатами ANOVA встановлено, що експресія генів CapLEA-1 і CapLEA-2 змінюється під впливом стресу та генотипу, однак ступінь цього впливу різний: для гена CapLEA-1 відзначено лише тенденції без значущої взаємодії, тоді як для гена CapLEA-2 умови вирощування мали достовірний ефект (p = 0.0444). Пост-хок аналіз підтвердив підвищення експресії CapLEA-2 у стресових умовах, що свідчить про його більш активну роль у стресовій відповіді та можливу функціональну специфічність відносно CapLEA-1.

Структурна організація мікросателітних локусів для генетичної характеристики фундука української селекції

А. М. Міщенко, І. О. Андрєєв, В. М. Мельник, В. A. Кунах — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Мета. Метою даної роботи було дослідження структурної організації дев’яти мікросателітних локусів, використаних для характеристики українських сортів фундука, на основі аналізу даних сиквенування ПЛР-продуктів та послідовностей з бази даних NCBI GenBank. Методи. ПЛР-ампліфікація зі специфічними праймерами, клонування і сиквенування ПЛР-продуктів, біоінформатичний аналіз. Результати. Проведено ампліфікацію чотирьох SSR-локусів з подальшим клонуванням і сиквенуванням отриманих ПЛР-продуктів, також пошук алельних варіантів дев’яти SSR-локусів для п’яти видів Corylus. Визначено структурну організацію повторюваних ділянок цих локусів та характер їхньої мінливості, проаналізовано частотний розподіл алельних варіантів. Більшість локусів має консервативну послідовність і містить прості тринуклеотидні повтори, кількість одиниць в яких зумовлює розмір відповідних варіантів. У складі трьох локусів знайдено комбіновані ди- та тринуклеотидні повтори або перервані повтори, і виявлено делеції та інсерції в окремих варіантах. Такі структурні особливості зумовлюють складний характер розподілу варіантів цих локусів за розміром. Висновки. Визначено структурну організацію дев’яти SSR-локусів, які пропонуються для ідентифікації українських сортів фундука. Виявлені структурні особливості слід враховувати при інтерпретації результатів ПЛР-аналізу цих локусів у сортів фундука.

Короткий огляд прісноводних видів голих амеб роду Mayorella Schaeffer, 1926 (Amoebozoa; Discosea)

М. К. Пацюк — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Мета. Голі амеби широко поширені в водоймах та наземних біотопах. Цих організмів важко розмножувати в лабораторних умовах й ідентифікувати за морфологічними та генетичними ознаками. Тому метою роботи було виділити види голих амеб роду Mayorella з водойм України, встановити клональні культури, ідентифікувати на основі гену 18S рРНК та з’ясувати положення цих протистів на філогенетичному дереві Amoebozoa. Методи. Розмноження голих амеб на непоживному агар-агарі, встановлення клональних культур, сиквенування ДНК, філогенетичний аналіз. Результати. В прісних водоймах України зареєстровано 5 видів голих амеб роду Мayorella: Mayorella cantabrigiensis, Mayorella vespertilioides, Mayorella penardi, Mayorella viridis, Mayorella sp. На основі гену 18S рРНК підтверджена видова ідентифікація для Mayorella vespertilioides (OP739500) й Mayorella sp. (OP729930). На побудованому філогенетичному дереві Amoebozoa (на основі 20 послідовностей гену 18S рРНК різних видів голих амеб) представники роду Mayorella утворюють окрему групу в межах Discosea. Окрім того у кластері Discosea групуються види з рядів Vannellida, Dactylopodida, Thecamoebida. До складу Tubulinea входять види амеб із родів Amoeba, Chaos й Saccamoeba. Висновки. На основі сучасної світлової мікроскопії та сиквенування ДНК нами ідентифіковано 5 видів голих амеб роду Mayorella. Для двох видів встановлені клональні культури. На філогенетичному дереві Mayorella-подібні амеби групуються в межах молекулярного кластеру Discosea.

Оптимізація умов проростання in vitro насіння рідкісних видів Ligularia sibirica cass. L. та Senecio besserianus minder. (родина Asteraceae)

І. П. Сташків, М. З. Прокоп’як, Л. Р. Грицак, Н. М. Дробик — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Мета. Підібрати ефективний протокол стерилізації та оптимізації умов проростання насіння рідкісних і вразливих видів Ligularia sibirica (L.) Cass. та Senecio besserianus Minder, занесених до Червоної книги України, для їх подальшого введення в культуру in vitro та мікроклонального розмноження. Методи. Проведено порівняння чотирьох схем стерилізації насіння і протестовано вплив п’яти варіантів його попереднього замочування (дистильована вода, індол-3-масляна кислота, бурштинова кислота, гіберелова кислота, барботування) з подальшим висаджуванням на середовище МС/2. Оцінено показники кінцевий відсоток проростання (FGP), середньодобове проростання (MDG), середній час проростання (MGT), індекс проростання (GI). Для аналізу даних визначали середнє значення та стандартну похибку (M ± SE). Достовірність відмінностей між варіантами оцінювали за рівнями статистичної значущості p < 0,05. Результати. Ефективною для обох видів була схема стерилізації із застосуванням 96 % етанолу, 15 % пероксиду водню та фунгіциду на основі беномілу (фунгіцид системної дії Фундазол), що забезпечила 100 % стерильність. Для L. sibirica найбільші показники проростання виявлено після попереднього замочування в бурштиновій та індол-3-масляній кислоті (FGP 86,67 %). Для S. besserianus оптимальним було замочування у дистильованій воді (FGP 40 %). Гіберелова кислота в протестованій концентрації 0,1 мг/мл не показала позитивного впливу на проростання насіння обох видів. Барботування у більшості випадків подовжувало MGT та знижувало GI. Висновки. Запропонована схема стерилізації з фунгіцидом на основі беномілу забезпечує надійне отримання стерильного та життєздатного насіннєвого матеріалу L. sibirica та S. besserianus. Для S. besserianus схожі дані отримані за використання схеми стерилізації на основі 15 % пероксиду водню без беномілу. На основі проаналізованих чотирьох показників проростання насіння встановили, що бурштинова кислота є найбільш ефективною для стимуляції проростання L. sibirica, тоді як для S. besserianus оптимальним виявилося замочування у дистильованій воді.

LEAFY gene variants in the genomes of Ukrainian samples of the invasive species Reynoutria sachalinensis

Д. В. Якобишен, Ю. О. Тинкевич, Р. А. Волков — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Високоваріабельні ядерні гени, такі як LEAFY, є ефективним інструментом для ідентифікації гібридних / гетерозиготних форм. Проте, популярний метод прямого сиквенування ПЛР-продуктів непридатний для виявлення можливих внутрішньогеномних варіантів цих генів. Альтернативні підходи, такі як Illumina сиквенування ампліконів, роблять гени LEAFY перспективними маркерами для баркодингу гібридних та поліплоїдних рослин. Важливим об’єктом таких досліджень є інвазійні види роду Reynoutria, які представлені поліплоїдними формами гібридного походження. Мета. Охарактеризувати поліморфізм другого інтрону гена LEAFY в українських зразках R. sachalinensis. Методи. ПЛР-ампліфікація, сиквенування ампліконів методом Illumina, біоінформатичний аналіз. Результати. В геномах трьох зразків R. sachalinensis ідентифіковано шість гаплотипів, один з яких, H2, є спільним, а решта – специфічними для окремих зразків. Гаплотипи H1 та H2 відповідають варіантам S1 і S2, раніше виявленим у північноамериканських зразках. Гаплотипи H3–H6 містять мутацію, яка зустрічається в окремих популяціях первинного ареалу виду на Хоккайдо та Сахаліні, але відсутня у північноамериканських зразках. Висновки. Аналіз послідовностей другого інтрону гена LEAFY виявив внутрішньогеномний поліморфізм цієї ділянки в українських зразках R. sachalinensis. Використання Illumina сиквенування ампліконів другого інтрону гена LEAFY є перспективним методом баркодингу інвазійних популяцій видів роду Reynoutria.

Діяльність віце-президента Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М.І. Вавилова, академіка НААН Валерія Бурката (27.02.1939 – 09.11.2009)

О. В. Щербак, С. І. Ковтун, Ю. Ф. Мельник — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Висвітлено основну діяльність та ключові наукові здобутки та досягнення в науково-організаційній роботі академіка НААН Валерія Бурката, одного з фундаторів сучасної теорії породотворення та біотехнологічної селекції, знаного селекціонера, організатора та реформатора дослідної справи у тваринництві. Він здійснив суттєвий внесок в організацію вітчизняної науки та практики в галузі генетики та селекції як віце-президент НААН, академік-секретар Відділення зоотехнії НААН, директор Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та віце-президент УТГіС. Сприяв обґрунтуванню пріоритетних та перспективних напрямів наукових досліджень у галузі тваринництва, зростанню їхньої результативності. Брав участь у розробці та реалізації науково-технічних програм і проектів, запровадженні нових форм творчих об’єднань науковців – науково-методичних центрів.

Ганна Валентинівна Єльська (до 85-річчя від дня народження)

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Геннадій Дмитрович Телегєєв (до 75-річчя від дня народження)

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Оксана Василівна Дубровна (до 65-річчя від дня народження)

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Раїса Анатоліївна Вожегова (до 60-річчя від дня народження)

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Анатолій Михайлович Хохлов (8.06.1938 – 16.01.2025)

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Владлен Миколайович Тоцький (14.12.1936 – 29.03.2025)

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Володимир Васильович Моргун (10.03.1938 – 16.09.2025)

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

ХІ з’їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова та XX Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів»

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Міжнародна наукова конференція «Чаргаффські читання»

Р. А. Волков, І. І. Панчук — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

ІI Міжнародна науково-практична конференція «Молекулярна генетика, селекція та біотехнологія агрокультур: досягнення та виклики», 12.11.2025 р., м. Одеса

Н. Е. Волкова — пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

XXІ Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів». Інформаційний лист №1

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200

Правила для авторів

пн, 29 гру 2025 00:00:00 +0200